top of page
ВІТАЄМО
Дорогий друже!
Вітаємо тебе на сторінці церкви Дім Євангеліє м. Вишневого. "Дім Євангеліє" - це велика родина з абсолютно різними і на початку незнайомими людьми, проте об'єднаними любов'ю Ісуса Христа, Спасителя світу!
У Слові Божому містяться істини, які потребє кожна людина: усвідомлення своєї гріховності і беззаперечної потреби у спасінні, котре можливе через віру в Ісуса Христа.
Ісус Христос не кличе людину до якоїсь конкретної церкви чи до конфесії, системи праил, але закликає прийти до Нього:
"Я дорога, правда і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене".
Наша церква служить у різних сферах: душеопікунство, служіння для подружніх пар, молодих людей, підлітків та дітей. Також надаємо допомогу вдовам, малозабезпеченим родинам, вимушеним переселенцям тощо.
Історія церкви
Церкві "Дім Євангеліє" в м.Вишневе 100 років. Багато це чи мало? Важко відповісти на це питання однозначно. Якщо порівнювати з вічністю - це ніщо. А якщо порівнювати з життям людини - це щось значить. Якщо згадувати кожен рік з його труднощами, переживаннями, а також з радісними днями - то це цілий шлях.
Цей шлях розпочався в 1922 році. То був рік революції, голоду, холоду та епідемії сильного тифу. Не легко було виживати людям того часу. Але Господь зрощував і зміцнював Свою Церкву. Ще більші випробування для Церкви почалися в 1929 року, коли почав діяти войовничий атеїзм. Віруючих переслідували, висилали до Сибіру. Церква пішла в підпілля.Потім почалася Друга Світова війна. Тільки після 1945 року Церква отримала офіційний статус, але войовничий атеїзм продовжував діяти. М.С.Хрущов обіцяв по телебаченню показати останнього віруючого в Україні в 1980 році. Але вийшло навпаки. З цього часу почалося велике духовне пробудження. Воно й торкнулося міста Вишневе. Наша церква почала зростатита зміцнюватися. Віруючі почади пізнавати ще в більшій мірі Божу благодать.
Ми святкували перемоги, весілля, успішні закінчення навчальних закладів, хрещення, через які до нашої Церковної родини додавалися нові члени. Ми також раділи народженню немовлят, усиновленню дітей і посвячення маленьких дітей Господу. І ще багато чого було чудового та успішного.
Розважаючи над історією нашої Церкви ми подібно до Єремії згадуємо "біду й муку" (Плач Єремії 3:19), твердо віримо, що "це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя" (Плач Єремії 3:22).
Ми дякуємо Господу за те, що, використовуючи наше минуле, Він зміцнює нашу впевненість у тому, що наша надія гарантована Його вічною вірністю.
Упродовж 100 років пасторами Церкви були та є:
1. Михайленко Дмитро Олексійович
2. Давиденко Семен Климович
3. Жаботинський Порфирій В.
4. Фундурат Іван Кузьмович
5. Слободенко Іван Романович
6. Калюжний Микола Іванович
7. Січкар Володимир Степанович
8. Ткачук Віталій Дмитрович
9. Андрашко Михайло Михайлович
10. Гурєєв Віктор Володимирович
11. Вітін Валентин Вікторович
12. Фурта Василь Миколайович
bottom of page